Луч света в темном царстве :)
АФОРИЗМЫ
Вы пишите - мы публикуем
Все
Добавить

Друг

Lakri

Добавил(а): Lakri
Бажання примусити його говорити було занадто сильним. Але я згадала, що він німий і нічого не вийде...,а такий симпатичний хлопець.
Він мій давній друг, але ми не зустрічалися багато-багато років.

Одного дня я прокинулася зранку і зрозуміла, - що життя це классна штука.І що потрібно радуватись кожній його хвилині.
Зібралась і пішла у світ широкий, тобто у місто.Блукала, на одній з його вулиць натрапила на свого давнього друга, який малював краєвид міста. Він мене спочатку не побачив і я доторкнулась рукою до його лівого плеча. Славко (так звуть мого друга), здригнувся і фарба маленькою цівочкою потекла по картині ( а картина вже була майже закінчена). Він подивився на мене здивовано і трохи розлючено. Ми обійнялись. Славко зібрав свої пензлі і ми пішли далі блукати маленькими вуличками міста.
Я розповідала йому про своє життя: де я працюю, чим займаюсь, і все таке. Славко слухав і дивився на мене своїми велики незовсім зрозумілими кольором очима.
Ходили разом містом до 1 години ночі, потім щоб не розставатись пішли до мене ночувати, щоправда ми майже до ранку дивились фільми на відеку і під ранок заснули.
Це був найміцниший сон за останні декілька місяців.
Коли я прокинулась, була 11 година, я схопилась з ліжка бігти на роботу, але згадала, що сьогодні вихідний і лягла знову.

Гарне весняне сонце кожному підніме настрій, але мені чомусь ні, мабуть я не така як всі. Я думаю про свого товариша Славка- який німий. Уявляю який би він був балакучий і приємний співрозмовник.
Мені сумно. Все навкруги радується, а мене бере сум.
Кожного ранку коли прокидаюсь, я згадую свого друга. Славко дуже хороша людина. Мені він дуже подобається. Може я в нього закохана, як мале дівчисько? Але ж ні, я б це зразу відчула.
Мені просто його жаль.
Після дуже довгої розлуки ми зустрілись і я назавжди його загубила:(